TsDKFFA logo

Центральний державний кінофотофоноархів України
імені Г. С. Пшеничного - виставки on-line

 Головна  |  Про архів  |  Контакти |  Вакансії  |  Анонси | Мапа сайту 

ТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ДО 160-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ДМИТРА ІВАНОВИЧА ЯВОРНИЦЬКОГО



7 листопада 2015 року виповнюється 160 років від дня народження видатного українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, письменника Дмитра Івановича Яворницького.

У Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного зберігається 26 аудіовізуальних документів (18 фото- і 7 кінодокументів), що презентують наукову та освітню діяльність митця. Хронологічно вони охоплюють 1891 –1993 рр.

Фотодокументи представлені переважно портретними знімками різних років. Серед них – постановочні знімки у жанрі офіційного портрета, зроблені у фотоательє Петербурга, та “ситуативні” портрети, які зафіксували Д. І. Яворницького в робочому кабінеті вдома та у стінах Катеринославського (з 1926 р. – Дніпропетровського) історико-археологічного музею, директором якого вчений був тридцять два роки. Ці знімки інформують також про “матеріальне оточення” дослідника, деталі інтер’єру. Групові фотографії стосуються переважно катеринославського (дніпропетровського) періоду. На них Д. І. Яворницький разом зі співробітниками музею, під час археологічних розкопок, серед будівників Дніпрельстану, біля власного будинку разом із дружиною.

Серед кінодокументів, що стосуються життя та діяльності вченого, – наявні сюжети з кіножурналів (“Кіножурнал” Одеської кінофабрики ВУФКУ, “Радянська Україна”), телесюжет Республіканської студії телебачення, документальні кінофільми вітчизняних студій.

Найбільш раннім кінодокументом згаданої колекції є німий сюжет із “Кіножурналу” № 37/132 1929 року Одеської кінофабрики ВУФКУ. Кадри кіноплівки відтворюють, як професор Яворницький пояснює маршрут та дає поради членам військово-спортивної експедиції, що має пройти Дніпровські пороги. Цей матеріал було знято кінооператором фільмів О. Довженка “Щорс” та “Вогні Бесемеру” Юрієм Голдабенком. У 1929–1933 рр. митець працював на Дніпропетровщині, фільмував різноманітну кінохроніку, що фіксувала зміни у житті регіону. Д. І. Яворницький був надзвичайно популярною і авторитетною фігурою в науковому й культурно-мистецькому житті Дніпропетровщини, і кінокамера не могла оминути такої події.

Після цькування у пресі, репресій, вилучення праць історика із наукового і культурного обігу в 1933–1937 рр. часткове повернення імені Яворницького відбулося в 1940 р. разом з указом Президії Верховної Ради УРСР від 11 жовтня 1940 р. про присвоєння Дніпропетровському історико-археологічному музею імені його фундатора і довголітнього директора. Поширення інформації про вченого й далі залишалося дуже дозованим і ретельно “стерилізованим”.

Перший документальний фільм про академіка Яворницького “В пошуках скарбів” (“Укркінохроніка”, режисер В. Сперкач, оператор В. Солонін, од. обл. 4917) вийшов на екран 1968 р. Сценарій написав письменник, колишній співробітник і колега Д. І. Яворницького по Дніпропетровському історико-археологічному музею І. М. Шаповал за одним із оповідань своєї однойменної книги нарисів про вченого, опублікованої 1963 р.

Творці фільму коротко окреслюють біографію історика, залучаючи архівні та фотоматеріали, й детально зупиняються на висвітленні роботи дослідника над історичною реконструкцією життя та діяльності (особливо соловецького періоду) останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського.

Кіносюжет “Імені Яворницького” із кіножурналу “Радянська Україна” №7 (1969 р., од. обл. 4211) коротко ознайомлює глядачів із експозицією Дніпропетровського історико-археологічного музею ім. Д. І. Яворницького. Показано робочий кабінет директора Яворницького, експонати, знайдені вченим у численних археологічних експедиціях.

Документальна стрічка “Обличчя на полотні” (“Київнаукфільм”, 1986ежисер Л. Анікін, оператор О. Іллічевський, од. обл. 10485) присвячена довголітній дружбі і творчій співпраці Д. І. Яворницького і художника І. Ю. Рєпіна. Детально досліджується вплив Яворницького на зацікавлення І. Рєпіним козацькою тематикою, величезна консультативна робота вченого під час створення ряду картин митця, висвітлюється історія створення живописного шедевру І. Ю. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”. Візуальний ряд фільму становлять численні фотодокументи (портрети і групові знімки Рєпіна і Яворницького, археологічні знахідки козацького побуту, фотографії, надіслані вченим із розкопок на території Дніпрельстану як робочий матеріал до останньої незакінченої роботи художника “Танок запорожців”), попередні замальовки, ескізи, етюди, виконані у різних техніках, до картини “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”. Закадровий текст складається із листування І. Рєпіна і Д. Яворницького, фрагментів зі спогадів історика про митця та дикторських ремарок.

Ключовою темою телесюжету “Доля одного пам’ятника” (Республіканська студія телебачення, 1989 р. од. обл. 10818) стала дискусія між органами влади, краєзнавцями, представниками громадськості щодо встановлення пам’ятника на могилі академіку Яворницькому. Цікавим, з погляду рецепції особи вченого наприкінці 80-х рр. ХХ ст., видається бліц-опитування авторами сюжету жителів Дніпропетровська. Показано нещодавно відкритий для відвідувачів меморіальний будинок-музей Д. І. Яворницького в м. Дніпропетровську.

Масштабним фільмом-портретом є стрічка “Збирач слави козацької” (студія “Укртелефільм”, 1991 р., режисер Р. Єфименко, оператор М. Марковський, од. обл. 11866). У ній докладно представлено харківський, петербурзький, московський, туркестанський, катеринославсько-дніпропетровський етапи життя і діяльності Д. І. Яворницького та науковий і творчий спадок вченого.

Документальний фільм “Збирач слави козацької” є комплексним аудіовізуальним джерелом, що синтезує різні види джерел: візуальні (фотодокументи, малюнки), писемні (друковані і рукописні), звукові (фонозаписи) та сплавляє в єдину цілісність вербальну та невербальну складову екранного простору.

Невербальний складник фільму вибудувано із масиву фотодокументів (портретних, подієвих, видових знімків): фото Д. І. Яворницького різних періодів, фото батьків, вчителів-наставників О. Потебні, М. Сумцова, М. Костомарова, друзів, колег, учнів, діячів культури, з якими вчений активно спілкувався, видові знімки Харкова, Санкт-Петербурга, Ташкента, Самарканда, Варшави, Казані, Катеринослава кінця ХІХ – поч. ХХ ст., кадри натурної зйомки місць, пов’язаних із життям та діяльністю Д. І. Яворницького, рукописи, друковані праці вченого початку і кінця ХХ ст., його особисті речі. Висвітлено експозиції Дніпропетровського історико-археологічного музею ім. Д. І. Яворницького, Меморіального будинку-музею академіка. Кінокадри змонтовано як своєрідну віртуальну екскурсію залами музеїв.

Вербальний складник фільму становить закадровий дикторський текст, який коментує окремі зображальні елементи, залучається епістолярій і щоденникові записи вченого, і комунікацію героїв у кадрі. Особливо цінними є спогади людей, які особисто знали і спілкувалися з Д. І. Яворницьким: хатня робітниця в сім’ї Яворницьких К. М. Литвиненко, дніпровський лоцман Г. М. Омельченко. Цікавими є розповідь директора будинку-музею Д. І. Яворницького у Дніпропетровську А. І. Перкової про сам будинок, який 35 років був надійним прихистком вченому і культурним осередком міста, і про тривалий процес створення меморіального музею, специфіку реставрації інтер’єру, окремих кімнат, придбання експонатів; розлогі коментарі науковців, дослідників творчості Яворницького та історії запорізького козацтва щодо різнобічного, широкого кола наукових інтересів вченого. Своїми думками про значення наукової спадщини для збереження і дослідження української культури діляться письменники, лауреати Шевченківської премії, історичні романісти Р. Іваничук, Ю. Мушкетик.

Дотичним до висвітлення життя і творчості Д. І. Яворницького є фільм “Талан” (студія “Укркінохроніка”, 1993 р., режисер В. Шестопалова, оператор М. Гресько, од. обл. 11719), присвячений дослідниці українського козацтва Олені Михайлівні Апанович. У кінострічці розкривається вплив особистості та наукової спадщини Д. І. Яворницького на професійний і життєвий вибір О. М. Апанович.

1. Мати академіка Д. І. Яворницького Ганна Матвіївна Яворницька (Тернавська). с. Борисівка (Сонцівка) Дергачівського уїзду Харківської губернії, кінець ХІХ ст.
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 2-78029
2. Яворницький Д. І. – український історик, етнограф, письменник. [До 1881 р.]
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 0-184778
3. Яворницький Д. І. – український історик, етнограф, письменник під час праці в навчальних закладах м. Санкт-Петербурга. [До 1891 р.]
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 2-78021
4. Яворницький Д. І. в Катеринославському історико-археологічному музеї. [1925 р.]
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 2-78028
5. Яворницький Д. І. біля Дніпровських порогів. Запорізький округ, [до 1927 р.]
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 0-78025
6. Академік Яворницький Д. І. (праворуч з палицею) під час археологічних розкопок на будівництві Дніпрогесу ім. В.  І.  Леніна. Запорізький округ, [1927–1930 рр.]
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 0-78012
7. Академік Яворницький Д. І. (в центрі) серед будівників Дніпрогесу ім. В. І. Леніна. Запорізький округ, [1932 р.]
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 0-78016
8. Академік Яворницький Д.  І. (сидить у центрі) серед колег, співробітників Дніпропетровського історико-археологічного музею. м.  Дніпропетровськ, [до 1933 р.]
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 2-78017
9. Директор Дніпропетровського історико-археологічного музею Яворницький Д. І. у своєму робочому кабінеті (справа). [1933 р.]
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 2-78005
10. Академік Яворницький Д. І. зі своїми працями. м. Дніпропетровськ, до 1935 р.
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 2-78010
11. Директор Дніпропетровського історико-археологічного музею, академік Яворницький Д. І. в одному із залів музею. [До 1932 р.]
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 2-78006
12. Директор Дніпропетровського історико-археологічного музею, академік Яворницький Д. І. (справа) біля будівлі музею. [1930-1933 рр.]
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 2-78023
13. Академік Яворницький Д. І. з дружиною С. Д. Яворницькою (Буряковою) у власному садку. м. Дніпропетровськ, [1937 р.]
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного од. обл. 2-78019